

Мій любий,
я купила подарунок долі
Замаринував тебе у ванній
в розсолі
Ти так мовчав,
коли клялась у вірності вічній
Ти в холодильнику статичний і симпатичний
О, це кохання міцне,
мов сталь Запхала твоє серце
у морозильну даль
Ти ніколи не підеш,
ніколи не зрадиш знову
Бо я з'їла печінку,
щоб не псувати нашу розмову
Я вдягнула твою шкіру,
щоб відчути тепло
Але вона пахне милом
і трохи як зло
Люди кажуть: «Ти з Божої волі,
де подівся твій друг?»
Посміхаюся
і дивуюся очима навкруг
Може пришити тобі вуха від сусіда
Івана?
Будеш слухати мене,
поки не скінчиться нірвана
Кохання до гробу —
це не просто слова
Я вирила яму,
але в ній тільки твоя голова
О, це кохання міцне,
мов сталь Запхала твоє серце
у морозильну даль
Ти ніколи не підеш,
ніколи не зрадиш знову
Я з'їла твою печінку,
щоб не псувати нашу розмову
Спи спокійно, мій фарширований принц
Сьогодні на вечерю в нас знову
твій
мізинець
Люблю тебе майже як свіжий стейк
Це ідеальний
кривавий наш з тобою фейк