Душа воїна

Стоїмо вперто,

немає кому

Мовчиш в теплак

і чуєш тишину

Курити на спіх

немає часу

Тут не всі

чекають

на весну

Хтось не дійшов,

все скажемо мовчки

Тут не про сльози

і навіть не про гнів

Ми пам'ятаємо,

яким живим був

Колись напишемо

про нього свій мотив

І це не пісня

і не розмова

Це просто жити,

як похмурий звір

Ніхто не грає,

усі живуть

І не ховають

навіть лють

Кров — це не символ,

це просто справжність

Все, що тут є —

це рух і такт

Нема героїв,

є рідне поле

І просто ті,

хто переборов свій страх

І це не пісня

і не розмова

Це просто жити,

як похмурий звір

Ніхто не грає,

усі живуть

І не ховають

навіть лють

Колись зустрінемось,

згадаємо мовчки

Про наших справжніх мужиків

Не будьмо третій,

пити мовчки

Ми трошки вмерли,

нема напевно

Тих, хто насправді

залишився живим