Сниголуки

У горах Карпатах сумно дні минали,

Коли наши лемки гори опущали.

Коли наши лемки гори опущали.

Гори опущали

але не з радости.

Прийшов такий розказ од пана старости.

Прийшов такий розказ од пана старости.

В неділю раненько як сонце вставало

А юж в наше село войско приїхало.

А юж в наше село войско приїхало.

А як приїхали такий розказ дали,

Щоб за дві години всі ся вибирали.

Щоб за дві години всі ся вибирали.

Люде посмутніли, стали ся збирати,

"Скорше - кричит капраль,

- пора виїжджати". "Скорше - кричит капраль,

- пора виїжджати".

А як виїжджали - дзвони ударяли,

З гірким плачем люде село опускали.

З гірким плачем люде село опускали.

До першой стації везли нас фурами,

Далі обіцяли везти потягами.

Далі обіцяли везти потягами.

Найблищих знайомих порозділювали,

А і в Осьвєнцімі декотрих лишали.

А і в Осьвєнцімі декотрих лишали.

Цілий час в дорозі ми так бідували,

Будьяком репетом людей годували.

Будьяком репетом людей годували.

Будьяк годували і нас потішали,

Що там на заході добре будем мали.

Що там на заході добре будем мали.

Прийшли ми на захід сталися смотрити,

Ой Боже наш Боже,

як ту будем жити.

Ой Боже наш Боже,

як ту будем жити.

Землі не орани, ани не сіяни,

А й будиночки порозвалювани.

А й будиночки порозвалювани.

Не хце нам ся жити,

ани нич робити.

Боже, допомож нам, в гори повернути.

Боже, допомож нам, в гори повернути.

Гори наши гори,

зелени Карпати,

Вас не забудемо

поки жити будемо.

(ооо-гори наши)

Гори наши гори,

зелени Карпати,

Вас не забудемо

поки жити будемо.

(не

забудемо)