

Степом лине давня дума
Крізь тумани, крізь віки
У курганах спить відлуння
Де ходили козаки
Тільки кобза стиха плаче
Струни горді та сумні
Степ широкий все пробачить
У вечірньому вогні
Гей, дорогами важкими Де полин-трава росте
Ми лишилися стійкими Вітер правду принесе
Гей, дорогами німими Не зламати волю
нам Під зірками золотими Не скоритися
вітрам
Вітер гне в ночку тополю
Пил підносить до небес
Ми тримаємо цю долю
Кожен свій тримає хрест
І хоч ніч темніша стає
І туман покрив ріку
Гордий спів не замовкає
У зажуренім степу
Гей, дорогами важкими Де полин-трава росте
Ми лишилися стійкими Вітер правду принесе
Гей, дорогами німими Не зламати волю
нам Під зірками золотими Не скоритися
вітрам