Ancient voices în dusk

Вечір, тихий вечір

Обійняв мене, як брат,

Зорі з неба

- білі свічі,

Ніби очі

мамині горять.

Я сумую за тобою...

Сил нема,

Розділяє нас з тобою

далина...

Я сумую за тобою...

Де ти?.. Де?..

Бо без тебе моя доля не цвіте!

Вітер, буйний вітер,

Пожалій мене

хоч ти,

Мама у

чужому світі,

А ти бачиш все

із висоти!

Сльози, світлі сльози

Обпекли, немов вогонь,

Хочу доторкнутись дуже

До ласкавих маминих долонь. (оооооооооо) (аааааааааа)