

А в горах синіх десь серед трав,
Там соснам пісню вітер співав,
Там стояв гуцул, гірко
ридав,
Своїй дівчині
він так сказав:
"Чому не хочеш мене любити,
Чому не хочеш зі мною жити?
Тобі клянусь я, що не покину,
І буду вірний
аж до загину!" (ааа-иии)
А його мрії
вітер розвіяв,
Що бідний гуцул
вірив і мріяв.
Він чує голос - "Забудь про мене,
Лиши в спокою,
я не для тебе..."
А в горах синіх десь серед трав,
Там стояв гуцул, гірко ридав,
Будьте прокляті
ті карі очі,
Ті карі очі,
серце дівоче... (ооох)