
Світло погасили,
сіли по кутках
Думали, пересидим, перетремо страх
Каву попивають, дивляться в екран
Ми ж за мир,
нащо нам капкан?
А за плотом чути — земля
гуде Степом орда на забіде У
старій книзі писано на першій корі
Хто кинув зброю — лежить у
дворі
Хто не б’ється,
той гине Вовк не знає жалю
Покірну вівцю не питають Коли підставляють
петлю
Батько мене вчив — держись землі
Хто меч опустив — загниє у
золі Хто не б’ється,
той гине
І крапка
Тисячу років закон не спить
Сльоза не гасить ворожу сить
Хотів відсидітись у теплі на печі
Завтра тебе поведуть у ночі Мотузка
на шию, у спину батіг Підеш
чужий штурмувати поріг Боявся за дім
свій підняти кулак Здохнеш за спинами,
як шлак
Хто не б’ється,
той гине Вовк не знає жалю
Покірну вівцю не питають Коли підставляють
петлю
Батько мене вчив — держись землі
Хто меч опустив — загниє у
золі Хто не б’ється,
той гине
І крапка
Чингіз казав — не вір тиші
ні
Хто здав ворота — згорить на
дні
Сховався в кут — заберуть і
кут Залізо сльозам не слух
Хто
опустив руки
Той вже здох
Вставай, тримай
удар