Не сьогодні
Не сьогодні
Смерть сидить позаду
Не просить ремінь
Дивиться у вікно
І мовчить
Я завів мотор,
вона сіла сама
Нічого не каже,
тільки дихає в скло На фарах
багно, на губах сухий дим Я
питаю: куди?
Вона каже: побачим У кишені дріб'язок,
у голові шум У серці той
список, кого не забув Вона тягне
до мене холодну долоню Я кажу
їй:
не сьогодні
Не сьогодні, не тепер
В мене ще дорога
Не сьогодні, не тепер
В мене ще свої
Не сьогодні, чуєш,
не сьогодні Я ще не все
сказав, я ще не всіх довіз
Не сьогодні,
чуєш, не сьогодні Я ще тримаю
кермо, я ще тримаю низ Не
сьогодні, чуєш,
не сьогодні Хай ніч гризе колеса,
хай страх сидить в мені
Не сьогодні, чуєш,
не сьогодні Поки свої чекають,
я ще на цій землі
Вона знає мій голос і знає
мій сміх Вона бачила хлопців,
що їхали з нами Іноді дуже
тихо називає імена Я роблю звук
гучніше, щоб не чути всі
На задньому сидінні лежить мокрий бронік
Пахне залізом, душем і землею Вона
нахиляється, шепче: ну що?
Я кажу їй:
не сьогодні
Не сьогодні, не тепер
В мене ще дорога
Не сьогодні, не тепер
В мене ще свої
Не сьогодні, чуєш,
не сьогодні Я ще не все
сказав, я ще не всіх довіз
Не сьогодні,
чуєш, не сьогодні Я ще тримаю
кермо, я ще тримаю низ Не
сьогодні, чуєш,
не сьогодні Хай ніч гризе колеса,
хай страх сидить в мені
Не сьогодні, чуєш,
не сьогодні Поки свої чекають,
я ще на цій землі
Я не герой,
я просто впертий Я не залізний,
я просто тут Я не без
страху, я з ним домовився Він
їде поруч і теж мовчить Я
не молюся
красивими словами Я просто прошу:
дотягни Ще один поворот,
ще один кілометр
Ще один голос у рації:
живі
Не сьогодні, чуєш,
не сьогодні Я ще не все
сказав, я ще не всіх довіз
Не сьогодні,
чуєш, не сьогодні Я ще тримаю
кермо, я ще тримаю низ Не
сьогодні, чуєш,
не сьогодні Смерть сидить позаду і
дивиться в скло
Не сьогодні, чуєш,
не сьогодні Я довезу своїх,
а там побачимо
Смерть сидить позаду
Не просить ремінь
Я кажу їй:
не сьогодні Не сьогодні
Не сьогодні
Не сьогодні
Я
ще
живий