Виходь на таран

Кожна крапля поту — це стара

шкіра З мокрого бетону виростає сила

Слабким тут не місце,

сумніви геть

Палене рішучість гаси все ущент

Звіру в дзеркалі глянь йому в

очі

Страх переплав у лють серед ночі

Виходь на таран,

хай вогонь розірве Ми впахуєм ніч,

щоб забрати своє Привидів забудь,

де залізо тримав Вставай із руїн,

де надії нема

Дихання важке і метал у грудях

Втом і непробачим,

спуску не буде Деремося крізь камінь,

ліземо крізь бруд Без пекельного болю

нема гарту тут Хто не гнеться?

Хто ламає стіни?

Хто ніколи не впаде?

Хто тут закон?

Виходь на таран,

хай вогонь розірве Ми впахуєм ніч,

щоб забрати своє Привидів забудь,

де залізо тримав Вставай із руїн,

де надії нема

Встань!

Встань! Встань! Зламай цю потвору!