Кличу Лють

Тихо, браття,

край порога

Попіл спить у холодній печі

Нас веде одна дорога

Де тримають слово плечі

Гей, не згасне наше коло Гей,

не схилиться чоло

На долоні сіль і жито На

порозі слід старий

Ми навчилися стояти

Коли вітер був гіркий

Під сорочкою рубець

В кожнім подиху ріка

Хто забрав у нас світанок Той

почує здалека

Низько-низько кличе кров

Близько-близько чути крок

Гуртом тримаємо поріг

Гуртом підіймемо свій стяг Клич у

людь, і земля відповіда Клич у

людь, хай розступиться біда Клич у

людь, не для помсти,

щоб живі Повернули собі голос у

траві Клич у людь,

ми стоїмо Клич у людь,

не віддамо Клич у людь,

не віддамо,

не віддамо

Вже не тихо під ногами Вже

гуде старий поріг

Наші предки поміж нами Їхній жар

веде у бій

Нехай ніч тримає обрій

Нехай грім зриває дах

Ми несемо крізь негоду Те,

що вціліло в руках

Клич у людь,

і земля відповіда Клич у людь,

хай розступиться біда Клич у людь,

не для помсти,

щоб живі Повернули собі голос у

Ой тримайся,

земле рідна Ой не дай нам

розійтись Поки дихає громада Буде пісня

наша жить

Клич у людь,

крізь каміння і дими Клич у

людь, та лиш серце бережи Клич

у людь,

хай почують навкруги Ми вертаємо собі

свої дороги Клич у людь,

ми стоїмо Клич у людь,

не віддамо Клич у людь,

не віддамо

Тихо стихне давня рана

Та не стихне наш мотив

Поки гуртом кличем правду

Живе той, хто не скоривсь