Іде коза рогатая за врєдними собаками

Тихо… не гавкайте.

Бо вулицею

вже чути копита.

Опівночі місяць висить, наче знак,

У під'їзді замовк навіть ліфтовий такт.

Пси поховали свої бутерброди — Бо з темного двору насуваються роги.

Коза в чорній хустині,

копита — тук-тук, Веде за собою цілий козячий гурт.

Не бійся, собачко, це просто профілактика — Ти вкрав у сусіда ковбасу

і капці.

Три, два, один — задрижали паркани,

Хтось гавкнув басами, хтось сховався за бані.

І тільки ліхтар, мов останній свідок,

Побачив, як коза усміхнулась до діток.

Іде коза рогатая за врєдними собаками!

(тук-тук!) Тук-тук копитами, гримить підвалами!

Іде коза рогатая — неси свої пироги,

Бо гавкати без дозволу — порушення етики!

Доберман читає їй нотації в чаті,

Такса прикинулась килимком у кімнаті.

Бульдог заявив: «Я нічого не бачив»,

Та роги записали його в протоколі.

Коза не кусає — вона виховує,

За кожен під'їзд свій штраф нараховує.

А хто чемно сяде й покаже лапу — Тому вона видасть печиво

з карми.

Гав-гав — тиша! (ме-е-е) Ме-е-е

— нарада! Хто гризе тапки — той іде до стада!

Іде коза рогатая за врєдними собаками!

(ме-е-е!) Тук-тук копитами, гримить підвалами!

Іде коза рогатая — сміється вся округа: Найстрашніша кара — коли забрали

смаколика!

Тук… тук… тук… Гав-гав… ой,

вибачте. Коза прийшла перевірити виховання.