

Я закрив очі, щоб знайти тебе,
але тебе не було там.
Лиш мій внутрішній звук і моє дихання.
Лиш німіння ніг і чесання носа,
але тебе не було.
Я чув твої голоси,
думки і поради, але тебе не було.
Затім я бачив твої картинки,
фільми, твої спогади.
Мене потрясало
твоє уявлення і символи,
Які ти мені показував.
Затім все пропало... і з'явилась тиша.
В величезному просторі тиша успокоювала...
Але тебе там не було,
так чи реальний ти?
Я був там як ніщо,
лише спостерігав.
Осознаючи простір,
що панує всюди. Тиша успокоювала,
але тебе не було...
Тиша...
простір...
але тебе не було.
Так чи реальний ти?