Незламний Рубіж

Він знов іде на наш поріг,

лишає темні тіні, Він прагне тиші від рабства,

та ми углиб корінням.

Він і тоді ламав сади,

приносив чорні ночі, Та в лісових густих краях вогонь свободи пророчив.

Згадай, як воїни УПА підняли гордо стяги,

За рідну землю і свій дім ішли повні відваги.

Вони тримали рідний край,

коли весь світ здавався,

І жоден дух у ті часи ні разу не зламався!

Тому вставай, тримай рубіж,

як пращури у лісах!

Хай наша правди світла міць розвіє ворожий страх!

Піднімай наш стяг за волю,

цей клич летить у вись: «Жити вільними завжди!» — за свій світанок

борись! Поки вогонь горить в душі,

поки це серце б’ється — Будь-яка темрява в підніжжі сталі розіб'ється!

(воля!) Ми — діти тих,

хто захищав свою святу свободу,

Хто за Вкраїну без вагань стояв за честь народу.

Сьогодні знов іде гроза на нашу рідну хату,

Щоб наше право на життя і мову відібрати.

Та за плечима у бійців — віки міцного строю,

І сотні праведних борців,

що не зреклись розвою.

Тримали небо над Дніпром і над карпатським краєм,

Тепер наш час, тепер наш день — ми свій кордон тримаємо!

Ніколи не вір чужим словам,

тримай завіт незламно, За кожне місто і село зоря зійде триумфально.

Від партизанських тих лісів — до нинішніх окопів,

Лунає наш могутній спів під гуркіт від прильотів!

Слава Україні! — ГЕРОЯМ СЛАВА!